Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Скопин

Ну так вот, мне уже давно было скучно сидеть дома и дуть свои закладки. Я решил, что пора двинуться в город и перевернуть мою жизнь наизнанку. Распиарился у своего дилера, который покрывал меня всеми нужными веществами.

И вот я в этом баре, в котором нудисты разгуливают голыми задницами. Пиздец, сначала было немного двинуто, но со временем я привык к такой горячей атмосфере. Кругом самые крайние ребята, с ними и познакомился я. Они были по-своему спидиками и не сидели на месте, как я.

Так вот купил я себе плойку в этом баре, чтобы на досуге не соскучиться. Вот только, блин, не сразу понял, что оказался в баре только для тех, кто любит проигрывать в голом виде. Хех, как же это взорвало мой мозг!

А вот и мой дилер, готовый взрывать меня своими новыми закладками. Плюха легла в маленькую бумажку в его руках. Супер, думаю я, время расслабиться и забыться. Но сначала надо было одеться в нудистском баре, да и вообще, купаться в бассейне без одежды - впервые для меня.

Ну вот, наконец, я оголил своего спидика и прыгнул в бассейн. Там было просто парад из голых тел, их попы приветливо машут в мою сторону. Это было прекрасно - кайфово и двинуто одновременно!

А плойка, блин, вот она рядом - на скамейке возле бассейна. Какой-то медленный двинутый старик этим пользовался. Он даже не заметил, как я подобрал плойку и плюхнул ее в рюкзак. Скажу честно, себя я почувствовал настоящим ниндзей, ведь у него это барахло не зацепилось!

Толпа нудистов подошла ко мне и стала интересоваться, что я такое покурил. Взял из рюкзака плюху и указал на нее. Все начали задавать вопросы, как курить такую дичь, что выходит из горла и как долго хватает. Я им объяснил, что это настоящая жало-адреналиновая бомба, горячий шок в твоем дурном мозгу.

Понеслась! Мы взорвали этот бар, парни. Все плюху разделили между собой и начали дуть, как настоящие боги наркотиков. Честно говоря, я не ожидал такого приятного взрыва в моей жизни. Попкали, гурманили, балдели!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.